Хорольский
Роман Николаевич
Адвокат
Хорольський Роман Миколайович

(044) 337-07-54 +38(096) 158-58-10 Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Новый Закон «О прокуратуре» - шаг вперед! Или все же назад?

31830Що ж приховує новий законопроект?! Які його слабкі та сильні сторони?!

Прийняття 08 листопада 2013 року в першому читанні за основу із скороченням строку підготовки президентського законопроекту №3541 «Про прокуратуру» стало очікуваним кроком не тільки у зв’язку з вимогою Європейського Союзу, а й у зв’язку з прийняттям та введенням в дію нового Кримінально-процесуального кодексу України.

Однією із новел проекту є скасування повноважень прокуратури на загальний прокурорський нагляд за додержанням законів. Зміна таких повноважень очевидно буде однією із форм знищення корупційних схем та перевищення повноважень органами прокуратури.

Автори законопроекту розробили його з урахуванням досвіду функціонування прокуратури в європейських державах, стандартів Ради Європи. Проте деякі норми ставлять під сумнів аналіз європейського досвіду. Так, наприклад частина третя статті 16 проекту щодо призначення регіональних та місцевих прокурорів на посаду безстроково може зумовити породженню нових корупційних схем.

Також, суперечливим є надання права Генеральному прокуророві України особисто визначати кількість прокурорів (при тому, що кількість прокурорів в останні роки невпинно зростала) і працівників прокуратури, адже гранична кількість працівників інших державних органів визначається законом, указом президента або урядовою постановою (розпорядженням), а чисельність усіх військових формувань та МВС – виключно законом.

Те ж саме стосується й надання права Генеральному прокурору України визначати структуру всіх органів прокуратури, утворювати міжрайонні та районні в містах прокуратури і ліквідовувати відповідні районні та міські, видавати накази, які є єдиними адміністративними актами в Україні, що не підлягатимуть державній реєстрації.

Поряд з вказаними нормами, однією з найголовніших прогалин законопроекту також є те, що в ньому немає жодної згадки про підзвітність і підконтрольність прокуратури, що в свою чергу може породити нову хвилю порушень Конституції та Законів України.

Окрім цього, в проекті вводиться нова інституція в прокуратурі – це прокурорське самоврядування. Начебто місія благородна – захист та відстоювання інтересів прокурорів та прокуратури в цілому. Проте, на практиці це може викликати багато суперечностей та дискусій, що в свою чергу буде приводом до нових спорів, в т.ч. в судових інстанціях. Ну от як в адвокатурі після введення аналогічної інституції.

Безперечно, що серед норм цього проекту є й позитивні моменти, і я впевнений, що їх не мало. Проте я зупинюся тільки на одному, але на мою думку дуже важливому з точки зору практики. Це частина 3 статті 44 законопроекту, в якій сказано, що виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов'язків.

На сьогодні, частина 2 статті 8 Дисциплінарного статут прокуратури (його з прийняттям закону скасовують) передбачає, що винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.

На мою думку, це положення, по-перше, суперечить пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, по-друге, впливає на незалежність прокурорів у здійсненні ними своїх повноважень та професійних обов'язків.

Щодо даної дискримінаційної норми згадуваного статут була окрема думка судді Конституційного Суду України Євграфова П. Б. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України положення частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України. Проте вона залишилася без уваги та підтримки з боку суб’єктів законодавчої ініціативи, яка могла би змінити ситуацію ще раніше.

Ну і не можу не виокремити перехідні положення проекту, в частині змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, пропонується надати адвокатам при виконанні своїх професійних обов’язків право безперешкодного доступу до підприємств, установ і організацій, право на безоплатний доступ до інформаційних баз даних державних органів, органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, а також під час побачень у місцях попереднього ув'язнення або інших місцях тримання клієнта, під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь (у тому числі в місцях попереднього ув'язнення), під час судового засідання.

Очевидно, що такі зміни підсилять права адвокатів та багато в чому спростять виконання своїх професійних обов’язків.

Наостанок зазначу лише єдине. Друзі, давайте не забувати, що в нашій державі чимало гарно написаних законів на папері, проте їх реалізація на практиці зводиться до нуля. Тому я маю надію, що до прийняття коментованого проекту в цілому, будуть усунуті всі неточності та суперечливі моменти, а вже остаточно прийнятий документ на практиці виявиться кроком вперед в розвитку та становленню прокуратури й утвердження правової держави.

vkontakte facebooktwitteryoutube